• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Інформація про заклад
• Історія

Історія закладу освіти

Історія нашої школи, як і історія села, Веселий Поділ пов’язана з родиною Родзянків. Засновник роду – Василь Родзянко, жив у другій половині VII – першій половині VIII ст., був сотником у м. Хорол. Початок заснування населеного пункту в літературних джерелах не зафіксований, але вважається, що перші поселенці населеного пункту, що називався спочатку слобідкою Родзянки, появились тут в середині VII ст. З часом ця слобідка переросла у велике село, яке і дістало назву Веселий Поділ.

У нарисі «Сельские народные училища» відомості про зародження освіти в нашому селі, де в 1884 році відкрито початкове народне училище «…в селе Веселый Подол Семеновской волости основано в 1884 г., помещение в собственном доме…» «На содержание училища отпускалось от земства 300 рублей, от сельской общины 75 рублей… Учащихся 51 мальчик и 1 девочка…»

Також згадується в збірнику «Памятная книга Киевского учебного округа на 1902 гол часть V. Полтавская губерния. Издание Управления Учебного Округа 1902 г.»

Відповідно до «Положення про недільні школи для дорослих неграмотних чоловіків та жінок» дізнаємося, що такої школи для чоловіків не було у Веселому Подолі. А «Воскресные школы для для взрослых неграмотних женщин» відкрито в 1898-99 навчальному році при «Веселоподолянском училище». В «Отчете Полтавского Епархиального Совета о состоянии церковних школ Полтавской епархии за 1899 год» інформації про кількість учениць, їх грамотність та соціальну приналежність немає. Навчальних днів – 30. Джерелом утримання було повітове земство, що перераховувало 300 р. та сільська община, від якої надходили кошти в сумі 56 р. Із державної казни не виділялось ні копійки, і плати за навчання з учениць не брали.

Знайдено відомості, що при училищі була відкрита бібліотека, що налічувала 159 назв книг, томів було 709 на суму 178 р. 91 к. Окремим розділом виділено Навчальні посібники: «томов на сумму 21 р. 78 к.»

Із наведених даних та в порівнянні з іншими сусідніми селами, де знаходилися маєтки панів Родзянків, робимо висновок, що належної уваги розвитку освіти у Веселому Подолі не приділялося. Навчанням опікувалася внучка Петра Веремійовича Родзянки – Катерина Михайлівна Родзянко. Кошти вона надсилала невеликими сумами і у Веселому Подолі не проживала. Роки її життя – 1823 – 1900 рр. Вона була з 1862 р. фрейліною і проживала в Катеринославській губернії, мала маєток в Старобельському уїзді. У 1902 – 1903 р. у селі була «Церковно-приходская школа грамоты Св. Духовской церкви села Родзянко Хорольского уезда Полтавской Епархіі» Свідченням цього є «Похвальный лист».

Вірогідно, ця школа існувала при Святодухівській церкві, фундатором якої 1840 р. був Родзянко Платон. Вона була на двоє сіл і на 40 учнів.

Як проходило навчання в буремні революційні роки – невідомо, але зі свідчень старожилів знаємо, що в селі організована хата-читальня для малограмотного та неграмотного населення. А в 1933 році уже був перший випуск Веселоподільської 7-річної школи колгоспної молоді (21 учень, з них 9 дівчат та 12 хлопців)

До Другої світової війни навчання проводилося в «пристосованих» приміщеннях, але будувалася і нова школа, яка відкрилася в передвоєнні роки.

У 1943 році при відступі фашисти спалили школу і навчання знову проходило в селянських хатах. На той час з війни повернувся Невкритий Федір Митрофанович. Він і був призначений директором, тоді вже середньої школи. На той час налічувалося в селі понад 500 учнів.

У 1963 році за ініціативою колгоспників колгоспу ім. Мічуріна (голова правління Чирвон Гнат Маркіянович) розпочато будівництво типового приміщення середньої школи на 560 учнівських місць. На будівництво школи асигновано 243 тис. карбованців.

9 жовтня 1966 року в день Всесоюзного Дня працівників сільського господарства відбулося відкриття нової школи. Голова колгоспу Чирвон Г. М. вручив ключі від нової школи директору Лук’яненко Лідії Петрівні. 10 жовтня за парти сіли навчатися 376 учнів.

У народі кажуть:

Якщо думаєш жити рік – сій пшеницю,

Якщо десять років – вирощуй сад,

Коли думаєш про далеке майбутнє – плекай школу.

Красива двоповерхова споруда з теплочервоної цегли ніби увібрала в себе п’янкі пахощі бузкової алеї, яскраву зелень парку Глібова, синь озера Крива Рудка. Ця світла, радісна, чиста дитяча оселя, ніби великий птах, який приготувався до польоту у височінь, завжди радо приймає своїх вихованців.

Коментарi